падати

падати
ПАДА|ТИ (86), Ю, ѤТЬ гл.
1. Падать:

Мѹжь нѣкто бѣ слѣпъ и пришьдъ пада˫а ѹ гробѹ ст҃ою. и цѣловааше любьзно и. СкБГ XII, 19г; и желаше насытитисѧ ѿ крѹпиць падающихъ. съ трѧпезы б҃а(т)аго. (πιπτόντων) СбТр XII/XIII, 4; то бо есть м(с)ць [октябрь] по врѣмени овощн(ѣ)мь тогда и листъ ѿ дрѣва падаеть. КР 1284, 55а; ибо и пьси ˫адѧть ѿ крѹпиць падающихъ съ трѧпезы г҃ии своихъ. (πιπτόντων) ПНЧ 1296, 61 об.; сѣмо и овамо изнемагахѹ, трѧсомi же и скокользающе падахѹ на распѹтьихъ. (κατέπιπτον) ГА XIV1, 202в; аще бо бы сѧ видѣлъ кто ѥгда сѧ гнѣваѥмъ… и како ѥму слины падають изъ ѹстъ. СбХл XIV1, 105 об.; всѧка бѡ || плѡть ˫ако трава. ˫ако листвиѥ часто на дубьи. овому растущю овому падающю. МПр XIV2, 4–4 об.; и с конѧ много пада(х). голову си розби(х) дважды. и руцѣ и нозѣ свои вереди(х). ЛЛ 1377, 83 (1096); ˫ако и птица(м) по аеру не бѣ лзѣ лѣтати. но падаху на земли и ѹмираху. Там же, 153 об. (1223); падають ˫ако листвие. ПНЧ к. XIV, 124б; предъ лицемь ѥ˫а видѣ сто˫аща. падаѥть к того ногама. Там же, 186а; вѣща бо г(с)и и пси ѣдѧ(т) ѿ кру(п) падающи(х) ѿ трапезы г(с)диi свои(х). ГБ к. XIV, 23а; пада||ти же не подобае(т) страдалцю. понеже мнози падшесѧ. стати не возмогоша. (τὸ πίπτειν) ЖВИ XIV–XV, 48–49; и вси людие видѧще ѿ страха и не можахѹ сто˫ати. ѡвии падахѹ ници. инии же трепетахѹ. ЛИ ок. 1425, 238 (1195); а дрѹзии [люди] падахѹ с мостка. в ровъ. акы сноповье. Там же, 284 об. (1261);

прич. в роли с.:

подъ трѧпезою сбирающе падающа˫а. ГА XIV1, 73а;

|| перен.:

Подобитьсѧ житье се подърѹмью, въ немъже многаж(д)ы добрии падають, а хѹжьшии на лѹчьша˫а мѣста выстѹпають. Пч н. XV (1), 122 об.;

|| низвергаться:

˫ако падають звѣзды. и паки сл҃нце без лучь сь˫аше. ЛЛ 1377, 55 об. (1065); и ˫ако бо громъ слуха оглушае(т) и на земли падаѥть. тако и ти к ногама ѥго припадоша. (πίπτουσα) ГБ к. XIV, 160б;

|| страдать эпилептическими припадками. Прич. в роли с.:

старець же рече к нѣму братѣ андрѣю дивлю ти сѧ неразумию. како ли просто мниши. ˫ако молчить дь˫аволъ. искуша˫а. кого не можемъ створити падающимъ || и пѣны точащимъ ѿ бѣсъ. Пр 1383, 91–92; не можемъ винъ створити на падающихъ ѿ бѣсовъ и пѣны тѣщющихъ. (τὸυς πίπτοντας ἀπὸ δαιμόνων) ПНЧ к. XIV, 27г.

2. Преступать правила, закон; впадать в грех, в ересь:

Нѣции мъногашьды отъсѣкаюштесѧ отъ грѣха и каюштесѧ. ѥсть пакы поплъзаюштесѧ. и падаюште отъча(в)ють себе. (πίπτοντες) Изб 1076, 215 об.; б҃ъ же не могыи презрѣти твари своѥ˫а въ грѣсѣхъ падающа въ плоть родисѧ и насъ наѹчи кланѧ(ти)сѧ х(с)ѹ. Апок XIV1, 104 об.; ˫ако падающа˫а бра(т)˫а. не достоить презрѣти. ПНЧ к. XIV, 188а; добродѣте(л) же всѧ терпѧше не побѣдима. и дѣлатели ѥ˫а схрани(т) не падающа. ГБ к. XIV, 184б; Недостоино ѥсть гордѣти на(д) всѧкымъ падающимъ и надъ съгрѣшающи(м) чл҃вкомъ (ἐπὶ παντὶ πτώματι). Пч н. XV (1), 57 об.; и въ ѥресь падають проклѧтаго аполинарь˫а. СбТ н. XV, 126 об.;

3. Гибнуть:

пр҃рци молчать, иѥрѣи водими, старци не милѹѥми, дв҃цѣ порѹгаѥмы. ѹность падающи (πίπτουσα) ГА XIV1, 113в;

|| погибать на поле боя:

и падаху Половци предъ полкомъ Володимеровомъ. ЛИ ок. 1425, 100 (1111); и бы(с) брань люта. и мнози ѿ обоихъ падаху. Там же, 111 (1136);

прич. в роли с.:

брани же велицѣ бывши. и мнозѣмъ падающи(х) ѿ ѡбою полку. ЛЛ 1377, 91 (1097).


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Поможем сделать НИР

Полезное


Смотреть что такое "падати" в других словарях:

  • падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… …   Український тлумачний словник

  • падати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. (греч. ἐπέρχεσθαι) 1) приходить, идти против; 2) настаивать,… …   Словарь церковнославянского языка

  • падати — [па/датие] айу, айеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • падати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • падати — падам, даш, дат, Пр. Переміщатися, валитися зверху вниз під дією власної ваги …   Словник лемківскої говірки

  • цюпотіти — падати, цяпати (дощ), Ніч темна і дощ цюпотить у вікно... [Звн 122]; [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • крапати — (падати, литися краплями), крапотіти, капати, капотіти; скрапувати, скрапнути, скапувати, скапати (з чогось); накрапати (рідкими краплями); ляпати, ляпнути, ляпотіти (перев. видаючи певний звук) …   Словник синонімів української мови

  • звалюватися — I ююся, юєшся, недок., звали/тися, звалю/ся, зва/лишся, док. 1) Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док. Лягати, падати від утоми …   Український тлумачний словник

  • збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …   Український тлумачний словник

  • зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»